Коли холоди відступають, а боязке тепло служить лише обіцянкою, а не здійсненою мрією, сніги тануть, перетворюючи землю на непрохідну воду. До весни, коли розпуститься свіже листя, а поля та гілки зацвітуть усіма відтінками щастя, ще далеко. Але й зима з білою холодом та мерзлякими колючками вітрів уже здала позиції. Десь тут, на роздоріжжі, бадьоро крокує по талому минулому промінчик сонця майбутнього, малюючи відродження на деревах, усміхаючись похмурому дню і притискаючи до грудей яскравий подарунок майбутньої пори року.
About me
Привіт! Я Євгенія. Закохана у ті сотні вражень, з тонкої павутини яких витканий кожен день. Живу, дихаючи на повні груди, змінюю світ і себе в міру сил, граю голосом та емоціями, колекціоную українські строї та кімоно, зображую красу та душі. Ловлю цікаві моменти крізь лінзи об'єктива й вірю, що життя – найкраще джерело натхнення.
Немає коментарів:
Дописати коментар